Related Links

70 років визволення м. Слов’янська та Слов’янського району від німецько-фашистських загарбників. — ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет"
Надрукувати

70 років визволення м. Слов’янська та Слов’янського району від німецько-фашистських загарбників.

6 вересня 2013 року відзначається 70-та річниця визволення міста Слов'янська та Слов'янського району Донецької області від німецько-фашистських загарбників.

Минуло 70 років від дня як із нашого рідного краю, зі всього Донецького басейну остаточно були вигнані німецько-фашистські загарбники. Майже два роки, з жовтня 1941 по вересень 1943 років на території Слов'янщини йшли бої з ненависнім ворогом. На фронті, який проходив між населеними пунктами району і по вулицям міста, то встановлювався по Сіверському Дінцю, воювали червоноармійці, в рядах яких було чимало й слов'янців, а у вражому тилу — сотні наших земляків — партизан і підпільників.

Десятки тисяч бійців і мирних жителів загинули в боротьбі за свободу і незалежність рідного краю.

Тільки на території міста близько 30 братських могил, також в кожному з 45 населених пунктів району по одній-дві. За офіційними даними, в них захоронено більше 18 тисяч загиблих бійців.

Після розгрому фашистів під Сталінградом та визволення Ростова починаються бої за Донбас.

16 січня 1943 року 57-а дивізія генерала А. Карпова визволила перший населений пункт України в Луганській області с. Мелове, а 2 лютого 1943 р. 195-а стрілкова дивізія генерала В. Каруна почала бої за Слов'янськ. Він був визволений тільки 17 лютого за допомогою 57-ї гвардійської стрілкової дивізії.

Однак, утримати місто з ослабленими дивізіями, які з неперервними боями йшли від Сталінграду, не вдалося, і 2 березня, залишив місто, війська закріпилися на лінії Сіверського Дінця. Разом з відступаючими військами з міста пішли місцеві жителі, в тому числі підпільники із груп “Народних месників” та “Форпост”.

З березня почалася підготовка до нового наступу. Цей період був самим важким в визволенні міста та району. Приблизно до вересня 1943 р. дивізії, змінюючи друг друга, зламували фашистську оборону між селами Яремівка, Богородичне, Райгородок. Тільки 3 вересня 8-а гвардійська армія генерала Д. Лелюшенка прорвала оборону німців і 6 вересня визволила Слов'янськ, а 9 вересня — увесь район.

Безпосередньо в боях за місто приймали участь 61-а гвардійська дивізія полковника Л. Лозановича і 297-а стрілкова дивізія полковника М. Матвєєва (пізніше вони отримали назву “Слов'янських”, а командири дивізій стали генералами).

За визволення Слов'янщини загинуло 18 тис.129 чоловік, серед них 3 Героя Радянського Союзу. Всього ж за 1941 — 1943 рр. за місто та район загинуло більше 45 тис.чоловік.

З міста на фронт було мобілізовано та пішли добровільцями більше 27 тис. чоловік, 22 тис. нагороджені орденами і медалями, половина — посмертно. 29 чоловік із міста та району стали Героями Радянського Союзу, а льотчик-штурмовик М. Сімейко — дважди Герой Радянсько Союзу. 12 чоловік стали повними кавалерами ордену слави.

Місту фашистська окупація принесла велике лихоліття. Повністю або частково були зрушені всі фабрики й заводи, освітні, лікувальні й культурні заклади, 85% жилих будинків, близько 3,5 тис. жителів розстріляні, а більше як 5 тис. угнані на каторжні роботи до Німеччини.

В ці дні слов'янці вшановують загиблих воїнів у Великій Вітчизняній війні, які виявили мужність та героїзм.

В закладах освіти, культури, організаціях, на підприємствах проводяться зустрічі з ветеранами війни, науково-практичні конференції, “круглі” столи, уроки пам'яті, організовуються виставки.