У горбуна за спиной сложены крылья,

за нашу жестокость и бездушную силу,

и немота - это спрятанный голос в земных цветах,

и слепота - это нежелание видеть мир уродливым,

и телесная болезнь – это крик души,

желающей жить в мире мирно....

Гарсио Лорка

28 жовтня викладачі та студенти факультету спеціальної освіти взяли участь у фестивалі Inclusive unity festival, присвяченому найважливішій проблемі сьогодення – упровадженню людей з обмеженими можливостями здоров’я у загальноосвітній простір. На фестивалі було продемонстровано успішні практики інклюзії, майстер-класи, освітлено історії успіху, проведено квест, ігри, концерт. До платформи ініціатив «Теплиця» було запрошено дітей із проблемами у психофізичному розвитку та їхніх батьків, дорослих з інвалідністю, фахівців у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, волонтерів та всіх небайдужих до впровадження інклюзивної освіти у місті Слов’янську.

Із цікавими повідомленнями виступили Анна Авдіянц – керівник «Теплиці», Оксана Сабардак – завідувачка Слов’янської міської ПМПК, Олена Мамічева – декан факультету спеціальна освіта ДВНЗ «ДДПУ», Наталя Датченко – керівник освітніх програм unicef, Олександр Міщенко –- начальник відділу по справам сім’ї, молоді, фізкультури і спорту. Було сказано про те, що станом на 2017 рік в Україні зареєстровано понад 2 млн 600 тис. людей з особливими потребами, із них у Донецькій області проживає більше 162 тис. осіб. Із кожної тисячі осіб, що населяють наші міста, 61 громадянин потребує спеціальної допомоги та захисту через фізичні та розумові вади. Тема життя інвалідів та їх інтеграції у соціум є надзвичайно актуальною сьогодні, адже через обмеженість пересування, недостатню підтримку з боку влади та ігнорування соціуму, ці люди постійно перебувають у боротьбі з навколишнім світом. У нашому місті проживає понад 30 тис. громадян з особливими потребами і ця цифра постійно зростає. Через проблеми пересування, матеріальні та психологічні перешкоди багато хто з них приречений на пожиттєве закриття у власних будинках та відсутність взаємодії з соціумом.

Багато питань поступало від батьків дітей з проблемами у розвитку, від молодих людей, які мають обмежені можливості здоров’я, від фахівців, які тільки починають працювати в інклюзивних групах та класах. У теплій бесіді було проведено багато часу. Однією з проблем було відзначено неправильне розуміння інвалідності суспільством, адже люди бачать інвалідність як слабкість, як хворобу, як те, що треба виправити.

Бесіда, відеоролики, фільми, майстер-класи, квест, концерт «Смолової галереї» – усе було спрямоване на те, щоб показати, що особливі люди, це люди сильні духом, що інвалідність – це не слабкість, а сила і знання. Кожного дня вони доводять, що у них обмежені можливості, але безмежні здібності. Для розкриття всіх можливостей та здібностей особливих дітей та дорослих необхідно створення інклюзивного простору.

Інклюзія ˗ це включення людей з обмеженими можливостями в соціум, це насамперед доступність. Доступність у навчанні, праці, спілкуванні, самовиявленні. Викладачі факультету спеціальної освіти та студенти-волонтери активно підтримують всі проекти з інклюзії і безпосередньо впроваджують результати власних дослідів у практику навчання та виховання.