Здобувачі 2 курсу ОП «Початкова освіта» пішли на польову практику. Шостого квітня відбулася настановна конференція. Вона була особливою – гостьовою. Керівниця практики, завідувачка кафедри природничих та мистецьких дисциплін Тетяна Євтухова, запросила людину, яка добре знається, наскільки важливою цей етап професійної підготовки для майбутніх учителів, адже не один рік працює на цьому поприщі та є  заступницею завідувача філії з навчально-виховної роботи Комунального закладу «Панютинський ліцей» Лозівської міської ради Харківської області – Віту Пінчук. Вона колись була нашою студенткою, а зараз має величезний досвід роботи на педагогічній ниві і має чим поділитися зі здобувачами. А ще вона пишається дипломом своєї альма-матер – Донбаського державного педагогічного університету.

Пані Віта насамперед побажала майбутнім учителям успішного опанування цим важливим етапом професійної підготовки й акцентувала, що будь-який навчальний заклад завжди чекає й цінує висококваліфікованих фахівців. Вона ретельно зупинилася на меті польової практичної підготовки та актуальності її значення в початковій школі.

Здобувачки отримали цікаві завдання, для виконання яких слід застосувати свої чинні цифрові компетентності й набути нових, аби створити, наприклад, віртуальну карту природних багатств України, книгу про природні заповідники нашої країни або екоказку. І ще кілька захопливих вправ, спрямованих на формування компетентного в природничій галузі й успішного вчителя.

За два тижні очікуємо наших практиканток із набутими новими знаннями й навичками!

19 березня 2026 року на факультеті професійно-педагогічної освіти говорили про штучний інтелект у дистанційному навчанні. Ключовою спікеркою виступила Юлія Пожитько – випускниця нашого факультету, а зараз – учителька-методистка початкових класів Слов’янського ЗЗСО №10, сертифікована тренерка програм «Experience AI» та «Аси інтернету», Хібукі-спеціалістка, СЕН-педагогиня освітньої платформи «ПОВІР», регіональна координаторка TALIS. Також ця досвідчена фахівчиня стала стейкхолдеркою освітніх програм «Початкова освіта» й «Початкова освіта (мистецтво)». Пані Юлія висвітлила сучасні підходи у використанні штучного інтелекту в дистанційному навчанні на уроках у початкових класах. Було розглянуто приклади використання цифрових платформ, інструментів автоматизації навчання, персоналізації освітнього процесу, а також підтримки учнів у дистанційному форматі.

Окремим напрямом обговорення стали особливості впровадження технологій штучного інтелекту у виховний процес. Доповідачка наголосила на важливості збереження балансу між технологіями та живим педагогічним спілкуванням, а також підкреслила роль вчителя як наставника, який спрямовує використання цифрових інструментів у безпечному та ефективному руслі.

Під час зустрічі учасники ставили запитання, розповідали про своє ставлення до цієї теми, обговорювали практичні аспекти використання ШІ та ділилися власним досвідом. Вебінар продемонстрував актуальність питання впровадження штучного інтелекту в освітній процес та засвідчив зацікавленість як викладачів і студентів, так і стейкхолдерів у розвитку сучасних цифрових компетентностей. Здобуті знання та результати обговорення будуть використовані для подальшого вдосконалення освітніх програм і організації навчального процесу як у початковій школі, так і в закладах вищої освіти.

На базі ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» 19 березня 2026 р. відбулася ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Взаємодія духовного й фізичного виховання в становленні гармонійно розвиненої особистості», організована кафедрою теорії і методики фізичної культури та здоров’язбереження. Захід став масштабною науковою платформою, що об’єднала понад 1800 учасників із різних регіонів України та з-за кордону. Конференція продемонструвала високий рівень наукової співпраці, актуальність міждисциплінарних досліджень та значущість фізичної культури у формуванні здорової особистості в сучасних умовах.

Кафедра теорії і методики фізичної культури та здоров’язбереження послідовно розвиває наукові традиції, започатковані професором
В.М. Пристинським – засновником науково-дослідної лабораторії «Духовне і фізичне виховання учнівської молоді та студентів», водночас активно впроваджуючи інноваційні підходи до освітнього процесу.

Співорганізаторами та партнерами конференції виступили: ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»; ГО «Українська федерація "Спорт заради розвитку”»; Академія прикладних наук (м. Ополе, Польща); Донбаська державна машинобудівна академія, Глухівський національний педагогічний університет ім. Олександра Довженка, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького.

У межах конференції було представлено сучасні практики та інноваційні підходи до організації фізичного виховання:

• реалізація фізкультурно-оздоровчих активностей у нестандартних умовах;
• розвиток української освіти за кордоном;
• впровадження інноваційних програм для дітей дошкільного віку;
• використання цифрових технологій у фізичній культурі;
• формування та підтримка ментального здоров’я засобами рухової активності;
• популяризація активного способу життя через сучасні формати взаємодії.

Особливу цінність конференції становили виступи практиків – учителів фізичної культури, інструкторів, керівників освітніх центрів та науковців, які презентували ефективні кейси впровадження ідей Нової української школи в освітній процес.

За результатами роботи конференції триває підготовка колективної монографії «Фізична культура, освіта і здоров’язбереження в контексті сучасних змін», що узагальнить наукові напрацювання учасників. Ознайомитися із записом конференції можна на YouTube-каналі «Спорт заради розвитку».

Організаційний комітет конференції висловлює щиру подяку всім учасникам, партнерам та спікерам за активну участь, високий рівень наукових дискусій і вагомий внесок у розвиток ідей фізичної культури та здоров’язбереження в сучасному освітньому просторі.

Протягом чотирьох тижнів я проходила практичну підготовку в польському місті Пйотркув-Трибунальський. Цю можливість нам надала Fundacja PORTA VITAE – організація, діяльність якої спрямована на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Основною метою для нас, практикантів, була допомога в організації навчання та забезпечення загального благополуччя вихованців закладу.

Водночас цей період став важливим етапом особистого розвитку, адже кожен тиждень приносив нові виклики, завдання та цінні усвідомлення. Для мене це був абсолютно новий професійний досвід і можливість перевірити себе в реальних умовах.

Перший тиждень приніс перші відкриття. У перший день ми обирали напрями роботи. Я обрала школу, але оскільки тривали канікули, мене направили до дитячого садочка. Це стало справжньою несподіванкою, адже раніше мені не доводилося працювати з настільки маленькими дітьми. Перший тиждень можна сміливо назвати етапом адаптації. Ми пристосовувалися до нових умов: знайомилися з колективом, звикали до іншої мови та внутрішніх правил. Колеги ставилися до мене дуже відкрито: допомагали, пояснювали тонкощі робочих процесів та дали час на знайомство з дітьми. Згодом я вже впевнено долучилася до допомоги.

Я побачила, з якою щирою любов’ю тут ставляться до вихованців. За дітьми постійно наглядають, організовують для них розвивальні ігри, танці та індивідуальні заняття. У п’ятницю, прощаючись із садочком, я відчула легкий сум, адже встигла звикнути до цього затишного місця.

На другому тижні занурювалися у шкільне середовище. На початку другого тижня я вже не відчувала страху перед невідомим, оскільки переконалася: тут завжди готові підтримати. У школі я одразу помітила високий рівень турботи про дітей – від забезпечення базових потреб до створення максимально комфортних умов для навчання. Після інструктажу щодо обов’язків я розпочала роботу безпосередньо у класі.

У закладі велику увагу приділяють поєднанню навчання та дозвілля. Щодня учні виконують цікаві завдання, відвідують майстер-класи та беруть участь у різноманітних активностях. Перший день здався довгим через велику кількість нової інформації, проте з часом ритм став звичним, і дні почали минати значно швидше.

Третій тиждень пролетів майже непомітно. Більшу частину часу я проводила в одному класі, що дозволило краще порозумітися з дітьми. Я працювала зі старшими учнями, чимало з яких мали складні мовленнєві порушення. Знайти спільну мову було непросто, але це не стало перешкодою для нашої взаємодії. Поступово почала асистувати вчителю під час занять. У класі було лише четверо учнів, проте кожен із них потребував постійної індивідуальної уваги. Я допомагала одному з вихованців: підказувала, як виконувати завдання, допомагала вирізати та рахувати, а іноді – просто заспокоювала, коли дитині було складно зосередитися.

Бували непрості моменти, особливо коли емоції дитини брали гору. Проте, вбачаючи результат її роботи, відчуваєш неймовірну гордість – і за учня, і за себе, бо вдалося допомогти досягти нехай маленького, але надзвичайно важливого  успіху.

Четвертий тиждень розпочався з усвідомлення того, що він – останній. Нам було складно прийняти факт швидкого повернення додому, адже за цей місяць ми стали частиною великої спільноти. Кожна з нас встигла щиро потоваришувати з дітьми, тому прощання було зворушливим. Здавалося, ніби ми працюємо тут уже кілька років, а не лише один місяць. В останній день ми тепло попрощалися з колективом, отримали сертифікати за свою працю та вирушили додому.

Ця практика стала для мене фундаментальним етапом професійного становлення та дозволила розвинути практичні навички, необхідні для майбутньої професійної діяльності. Я щиро вдячна Fundacja PORTA VITAE та Донбаському державному педагогічному університету за можливість зануритися у специфіку інклюзивної освіти, визначити власні сильні сторони та обрати напрями для подальшого розвитку.

Пучкова Марія, здобувачка 3 курсу

 освітньої програми «Філологія

(германські мови та літератури (переклад включно))»

бакалаврського рівня вищої освіти.