Усупереч війні, обстрілам і руйнуванням ми продовжуємо творчо працювати. Проведення наукових конференцій – один із шляхів, на яких нас чекають наукові перемоги.
Якщо вірно, що наукові конференції вишу є його візитівкою, то можна сказати, що на візитівці ДДПУ – науково-практична Інтернет-конференція конференція «Методологія та історіографія мовознавства» (м. Слов’янськ – м. Дніпро).
22–23 жовтня було проведено ХІІ конференцію «Методологія та історіографія мовознавства» – єдину в Україні конференцією методологічно-лінгвоісторіографічного спрямування, що відбувається на регулярній основі.
Першу конференцію, започатковану кафедрою германської та слов’янської філології, було проведено в 2010 р., другу – у 2013 р., третю – у 2016 р. Третя відбулася як науково-практична Інтернет-конференція. З цього часу наші конференції щорічні й мають статус науково-практичних Інтернет-конференцій.
ХІІ науково-практична Інтернет-конференція «Методологія та історіографія мовознавства» ще раз підтвердила ефективність роботи наукової школи проф. В. А. Глущенка та очолюваної ним Міжгалузевої наукової лабораторії «Методологія та історіографія мовознавства» (разом з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України) – єдиної в Україні.
Активними учасниками конференцій стали наші викладачі та студенти.
Приємно відзначити й активну участь у конференції наших гостей, лінгвістів і літературознавців – викладачів вишів і співробітників наукових установ України й зарубіжжя (Польщі, Німеччини, Китаю, В’єтнаму), аспірантів, студентів, учителів загальноосвітніх шкіл (у тому числі й наших стейкхолдерів), педагогічних працівників, працівників органів управління освітою України.
Особливі слова щирої вдячності хотілося б сказати ректорові нашого університету доктору педагогічних наук, професору, заслуженому працівнику освіти України Світлані Олександрівні Омельченко – голові оргкомітету – за активну підтримку роботи конференції!
У центрі уваги учасників конференції – проблематика лінгвістичної методології та історіографії мовознавства й філології в цілому, насамперед проблеми теорії наукових методів, їхньої класифікації, специфіки різних методів, періодизації історії мовознавства й літературознавства (у контексті наукових парадигм), питань термінології методології та історіографії мовознавства й літературознавства.
Учасники конференції відзначили актуальність і своєчасність порушених проблем, високий науковий рівень обговорення й продуктивність запропонованих заходів щодо їхнього розв’язання, підкреслили, що конференція сприяла координації наукових зусиль у дослідженні методології філологічних наук та історіографії мовознавства й літературознавства.
Доповіді учасників конференції будуть опубліковані в електронному збірнику, що зараз готується до видання.
